Симетрія та асиметрія

Симетрія та асиметрія

Фундаментальним поняттям науки, яке поряд з поняттям "гармонії" має відношення практично до всіх структур довкілля, науки і мистецтва, є "симетрія".

Симетрія широко зустрічається в об'єктах живої та неживої природи. Наприклад, симетрія в хімії відображається в геометричній конфігурації молекул. Поняття "симетрії" є центральним при дослідженні кристалів. При цьому симетрія зовнішніх форм кристалів визначається симетрією його атомної будови, яка обумовлює і симетрію фізичних властивостей кристала.
 
Особливо поняття "симетрії" стосовно до фізичних законів використовується в сучасній фізиці.

На явище симетрії в живій природі звернули увагу ще піфагорійці у зв'язку з розвитком ними навчання про гармонію. Встановлено, що в природі найбільш поширені два види симетрії - "дзеркальна" і "променева" (або "радіальна") симетрії. "Дзеркальну" симетрію має метелик, листок рослини або жук, і часто такий вид симетрії називається "симетрією листка" або "білатеральною симетрією". До форм з променевою симетрією відносяться гриб, ромашка, гілка сосни.

Принцип "симетрії" широко використовується в мистецтві. Бордюри, які використані в архітектурних і скульптурних композиціях, орнаменти, які використовуються в прикладному мистецтві, - все це приклади застосування симетрії. Художники різних епох використовували симетричну побудову картини. Симетричними були багато стародавніх мозаїк. Живописці епохи Відродження будували свої композиції за законами симетрії. Така побудова дозволяє досягти враження спокою, величності, особливої урочистості та значущості подій. Симетрія в мистецтві заснована на реальній дійсності, багатій симетрично влаштованими формами. Наприклад, симетрично влаштовані і фігура людини, і метелик, і сніжинка та багато іншого. Симетричні композиції - статичні (стійкі), ліва і права половини урівноважені.

У 2010 році разом із учнями було створено проект "Цей симетричний світ". Це наша перша сумісна робота.