Особистості






«…В истории человечества до Ковалевской не было женщины, равной ей по силе и своеобразию математического таланта».
С. И. Вавилов, академик, президент Академии наук СССР



 Документальный фильм 
«Софья Ковалевская. Формула любви» 
из серии «Гении и злодеи»


Может для кого-то будет открытием, как было когда-то для меня, но математик Софья Ковалевская писала стихи ... "Нельзя быть математиком, не будучи поэтом в душЕ" (С.В.Ковалевская)

С.В. Ковалевская  
ЕСЛИ ТЫ В ЖИЗНИ... 

Если ты в жизни хотя на мгновенье
Истину в сердце твоём ощутил,
Если луч правды сквозь мрак и сомненье
Ярким сияньем твой путь озарил:
Что бы, в решенье своём неизменном,
Рок ни назначил тебе впереди,
Память об этом мгновенье священном
Вечно храни, как святыню, в груди.
Тучи сберутся громадой нестройной,
Небо покроется чёрною мглой —
С ясной решимостью, с верой спокойной
Бурю ты встреть и померься с грозой.
Лживые призраки, злые виденья
Сбить тебя будут пытаться с пути;
Против всех вражеских козней спасенье
В собственном сердце ты сможешь найти;		 Если хранится в нём искра святая,
Ты всемогущ и всесилен, но знай,
Горе тебе, коль, врагам уступая,
Дашь ты похитить её невзначай!
Лучше бы было тебе не родиться,
Лучше бы истины вовсе не знать,
Нежели, зная, от ней отступиться,
Чем первенствО за похлёбку продать.
Ведь грозные боги ревнивы и строги,
Их прИговор ясен, решенье одно:
С того человека и взыщется много,
Кому было много талантов дано.
Ты знаешь в писанье суровое слово:
Прощенье замолит за всё человек;
Но только за грех против духа святого
Прощения нет и не будет вовек.

Вгору




Остроградський Михайло Васильович

 
Видатний український математик.

Народився 12 (24) вересня 1801 в Пашенівці Полтавської губернії. З 16 років, у 1816—1820 рр. навчався в Харківському університеті, 1822—1828 рр. вдосконалював свої студії у Collège de France у Парижі.

Працював переважно у Франції та Росії. З 1828 р. був професором вищих шкіл у Петербурзі. Учень Лапласа, Ампера. Викладач Колегії Анрі IV (Париж), професор Петербурзького університету та Морського кадетського корпусу, член Петербурзької АН (з 1830, у віці 29 років), Паризької (з 1856 р.), Римської й Туринської Академій наук. Автор 40 праць з математичного аналізу (нескінченно-малих, інтеґрування раціональних функцій), математичної фізики (диференціальні рівняння поширення тепла у рідких твердих тілах), теоретичної механіки (принцип можливих переміщень, варіаційні принципи механіки, теорія удару, теорія пружності, поширення хвиль на поверхні рідини тощо), написаних переважно французькою мовою, друкованих у «Мемуарах» і «Бюлетенях» Петербурзької АН. Остроградський встановив формулу перетворення інтеґрала по об'єму в інтеґрал по поверхні, названу його ім'ям (формула Остроградського, 1828, опублікована 1831). Світ знає його дослідження з теорії чисел, алгебри, теорії ймовірностей та варіаційного числення. Приятелював з Тарасом Шевченком.
Член-кореспондент Паризької Академії наук, Російської, Туринської, Римської, Американської академій, почесний доктор Київського, Московського та багатьох інших університетів.

Помер Михайло Васильович  20 грудня 1861 (1 січня 1862) у місті Полтаві.

ЮНЕСКО у 2001 році внесла М.Остроградського до переліку видатних математиків світу.


Вгору



Вороний Георгій Феодосійович

  16 (28) квітня 1868 - 7 (20) листопада 1908

Видатний український математик. Член-кореспондент Російської Академії наук з 01.12.1907, професор Варшавського університету. 

Життєопис. Щодо родинної садиби, то тут є також невтішна інформація - за радянських часів у приміщенні була розміщена початкова школа, та після зведення нової потреба у старій відпала і будинок довго стояв потихеньку руйнуючись. Так би він стояв і до сьогодні, та ще за часів школи, не відомо яким чином отримавши дозвіл на будівництво у охоронній зоні, за метр від будинку Вороних отримав ділянку під забудову заступник директора по будівництву місцевого радгоспу гр. Ляшенко М.Ф. Цей факт свого часу мав би зацікавити прокуратуру, як і пізніший факт зносу будинку Вороних(замість запланованого створення у ньому музею) і передачі вже порожньої ділянки вищезгаданому Ляшенку М.Ф.

Народився в селі Журавка Полтавської губернії колишньої Російської Імперії, нині Варвинського району Чернігівської області. Навчався у Санкт-Петербурзькому університеті у Андрія Маркова. У 1894 році захистив магістерську дисертацію на тему «Про цілі числа, залежні від кореня рівняння третього степеня». У тому ж році був вибраний професором Варшавського університету, де вивчав ланцюгові дроби. У 1897 році захистив докторську дисертацію на тему «Про одне узагальнення алгоритму неперервних дробів», удостоєну премії імені Буняковського. У Варшаві у Вороного навчався Вацлав Серпінський. 

Помер у Варшаві від жовчокам'яної хвороби. Згідно із заповітом похований на Журавському кладовищі у склепі. У післявоєнні часи склеп був розібраний на будматеріали. Тут існує певне протиріччя із книгою «Георгій Вороний та його родинне оточення» де сказано, що склеп із забальзамованим тілом Вороного був знищений у 30-тих роках в період так званих «розкуркулень». Натомість існують свідчення старожилів, про те що після війни склеп ще існував і був розібраний на цеглу людьми, які жили поблизу. За словами очевидців: «Кладка була ота, стара ще, як раніше робили. Попобили вони там, а тоді верхи (димарі) повикладали…» 

Досягнення. Знаменита теорема Вороного про паралелоедри: всякий примітивний паралелоедр афінно еквівалентний DV-області деяких ґраток. На честь Вороного названі діаграми Вороного, що застосовуються у інформатиці. 
Справжнє значення започаткованих ним наприкінці минулого — початку нинішнього століття нових напрямків у галузі теорії чисел розкривається лише в наш час. Праці Георгія Вороного набули особливо великого значення за останні двадцять років. Це пов'язано із розвитком комп'ютерної графіки, молекулярної біології, радіаційної фізики, космології, творенням штучного інтелекту. За своє коротке (40 років) життя Георгій Вороний написав усього 12 наукових робіт, але 8 з них успішно використовуються саме тепер. Це — унікальне явище, зокрема в математиці, де будь-які відкриття вже через 2-3 роки вважаються застарілими. 
2008 року наукова громадськість світу відзначала соту річницю пам'яті Георгія Феодосійовича Вороного — вченого виняткових математичних здібностей.
Він належить до когорти найвідоміших українських математиків минулого. В кожній галузі наукових пошуків, якими займався Г. Вороний, його внесок призвів до створення нового напряму досліджень. А, як відомо, це найвище визнання для вченого. Справжнє ж значення його наукових праць відкрилося лише в наш час у зв'язку з розвитком таких галузей знань, як комп'ютерна графіка, створення штучного інтелекту. Зараз його праці використовують фахівці всіх розвинених країн. 

Діаграми Вороного

Вгору


Подписаться на: Сообщения (Atom)